Азотні добрива

Азотні добрива — азотовмісні речовини, які вносять у ґрунт з метою підвищення врожайності с.-г. культур. Важливим джерелом азотних речовин для рослин є гнійсечатваринторфпташиний послідзелене добривокомпости, відходи сільського господарства і м'ясо-рибної промисловості та ін. Особливо великого значення набули мінеральні азотні добрива. Вони містять азот в нітратнійаміачній, нітратно-аміачній і рідше в амідній формі.

Мінеральні азотні добрива більш концентровані і діють швидше, ніж органічні.

 

ГРАНУЛЬОВАНА ФОРМА

Селітра аміачна (NH4N03)

ГОСТ 2-85

Амонійно-нітратне добриво, 34,4 % діючої речовини азоту, у співвідношенні: NH4:NО3 - 1:1, застосовується в системах мінерального живлення культур у всіх ґрунтово-кліматичних зонах України при основному передпосівному внесенні та для підживлення сільськогосподарських культур.

Норма та дози використання добрива вираховуються за результатами агрохімічних аналізів ґрунту, кліматичних умов, біологічних потреб і запланованої врожайності культур.

Залежність засвоєння основних елементів від рівня рН ґрунту

Рівень рН
У відсотках (%)
___________________________________
Азот Фосфор Калій
4,5 30 23 33
5,0 43 34 52
5,5 77 48 63
6,0 89 52 77
6,5 100 95 100
7,0 100 100 100
7,5 100 70 75
8,0 100 30 45
8,5 78 20 30
9,0 50 5 10

Вапняково-аміачна селітра (NH43+CaCО3)

Марка А / ТУ У 24.1-0.5607824-041-2004

Доцільно застосовувати на ґрунтах з підвищеною кислотністю (дерно­во-підзолистих, сірих лісових та ін.) в умовах Полісся і західної ча­стини Лісостепу України. Вапняково-аміачна селітра не підкислює ґрунт, що обумовлено її нейтральною реакцією завдяки цим особливостям вона широко застосовується в світовому землеробстві. Добре реагують на підживлення селітрою вапняково-аміачною такі культури, як: буряки цукрові, кормові, столові, пшениця озима і яра, ку­курудза, ячмінь, ріпаки озимий і ярий, соняшник, соя, горох, кормові боби, конюшина, люцерна, еспарцет, бавовна, коноплі, капуста, цибу­ля, огірки, салати та інші рослини, що потребують слабокислої реакції ґрунту (рН 6-6,8-7).

Оптимальна кислотність ґрунту для деяких сільськогосподарських культур

  Культури     рН водне
  Пшениця озима     6,3 – 7,6
  Пшениця яра     6,0 – 7,5
  Ячмінь     6,8 – 7,5
  Кукурудза     6,0 – 7,0
  Горох     6,0 – 7,0
  Соя     6,5 – 7,1
  Соняшник     6,0 – 6,8
  Цукрові буряки     7,0 – 7,5
  Картопля     5,0 – 6,0
  Люцерна     7,0 – 8,0
  Огірки     6,4 – 7,0
     


Сульфат амонію (NH4)2SO4

ГОСТ 9097-02

Високоефективне амонійне добриво азотної групи з високими агрохімічними властивостями, характеризується пролонгованою дією та інсектицидними властивостями, завдяки чому, забезпечує значний приріст врожаю жита, картоплі, бавовни, рису, вівса, цукрового буряка та ін. З успіхом конкурує з кращими азотними добривами. Крім азоту включає 24% сірки - необхідний елемент живлення сільськогосподарських культур. Кристалічне, прозоре або біле добриво, що легко розчиняється у воді, має незначну гігроскопічність. Завдяки амонійній формі азоту, поєднаній з сіркою, запобігає накопиченню нітратів у 3 рази. Може застосовуватись на забруднених територіях. Збільшує врожайність на 40%.

Карбамід-CO(NH2)2

ГОСТ 2081-92

Амідне добриво, в якому міститься найбільша масова частка азоту серед усього асортименту твердих азотних добрив.

Застосовується в системах мінерального живлення культур у всіх ґрунтово-кліматичних зонах України тільки локально в ґрунт та для позакореневого листкового підживлення. Дане добриво містить амідну форму азоту, яка швид­ко засвоюється рослинами через листкову поверхню. З агрохімічної та еко­номічної точки зору, найдоцільніше використовувати карбамід для позако­реневого листкового підживлення. Підживлення озимої пшениці розчином карбаміду в концентрації 15-20% (за фізичною вагою добрива) забезпечує мінеральне живлення рослин азотом, позитивно впливає на формування високої врожайності та підвищує вміст білку у товарній продукції на 1 -3%.

Листкове підживлення розчином карбаміду рекомендується прово­дити при температурі повітря не більше 20...25°С та не менше 10...12°С у вечірні години, що забезпечує підвищення коефіцієнта використан­ня азоту з добрива. Позакореневе листкове підживлення карбамідом рекомендується комбінувати у одному робочому розчині з пестицидами, мікродоб­ривами, що поліпшує дію гербіцидів, фунгіцидів і знижує вплив стрес-факторів, які викликані хімічними засобами захисту рослин. Об'єм робочого розчину при цьому по­винен бути не менше 200-250 л/га, обов'язково перед обробкою про­водиться тестування на невеликій ділянці.

 

РІДКА ФОРМА

Аміак рідкий технічний

Марки Б / ГОСТ 6221-90

Рідкий технічний (безводний) аміак – застосовується для виробництва всіх видів мінеральних добрив, вноситься у ґрунт, як концентроване рідке добриво, а також у стані водних розчинів.

Одиниця азоту в ньому значно дешевша ніж в твердих азотних добривах, а всі операції з транспортування та внесення повністю механізовані. Аміачна форма азоту закріплюється у ґрунті і не вимивається в осінньо-зимовий період. Ця особливість дозволяє вносити його пізньої осені коли середньодобова температура ґрунту не перевищує 10 градусів.

Рідкий аміак вноситься в ґрунт після основного обробітку (оранкою, культивацією) на глибину 10–15см на ґрунтах із середнім та важким гранулометричним складом та на глибину до 15–18см на ґрунтах із легким гранулометричним складом, обов’язковим загортанням в грунт.

Безводний аміак можна використовувати під усі культури.

Переваги над гранульованими добривами:

  • висока технологічність внесення;
  • рівномірний розподіл в орному шарі та більша доступність азоту рослинам;
  • корисний вплив на ґрунт в якому зростає кількість рухомих форм фосфору, калію і мікроелементів, що природно покращує режим живлення рослин;
  • стійкість проти вимивання опадами і поливними водами;
  • витрати при застосуванні азоту у вигляді рідкого аміаку, завжди нижчі ніж при використанні аміачної селітри і карбаміду.

Рідкий аміак має високий тиск парів при температурах вище –33,5 градусів за Цельсієм переходить в газоподібний стан, тому на всіх етапах транспортування, зберігання та внесення потребується спеціальне обладнання. При роботі з безводним аміаком необхідно чітко дотримуватись правил техніки безпеки. Пари аміаку в суміші з повітрям можуть вибухати від іскри.

 
Аміак водний технічний (аміачна вода)

Марки Б / ГОСТ 9-92

Аміак водний технічний (аміачна вода) NH4OH являє собою 25% розчин аміаку в воді. Безбарвна або жовтувата рідина з різким запахом нашатирного спирту містить 20,5% азоту.

Виробництво аміачної води, порівняно з виробництвом твердих добрив, обходиться на 30–40% дешевше, оскільки відпадають такі технологічні операції, як гранулювання, сушіння, сортування, кондиціювання продукту.

Аміачну воду, можна використовувати на будь-яких ґрунтах та під всіх культури з обов’язковим загортанням в ґрунт на глибину 10–15 см. Азот аміачної води краще утримується ґрунтом, аніж амонійний азот твердих добрив, тому за умови внесення восени не вимивається атмосферними опадами. Аміачну воду можна застосовувати за основного обробітку ґрунту, за передпосівної культивації і для підживлення просапних культур.

Переваги над гранульованими добривами:
  • миттєва доступність рослинам водорозчинного азоту ніж із гранульованих добрив;
  • висока технологічність внесення;
  • зниження витрат на транспортування, розвантаження, зберігання та внесення в межах 25–30% порівняно з гранульованими азотними добривами;
  • забезпечення рівномірного внесення в порівнянні з гранульованими азотними добривами.

Під час роботи з аміачною водою слід дотримуватися правил техніки безпеки, оскільки пари аміаку викликають подразнення слизових оболонок очей і дихальних шляхів. Кожний, хто працює з аміачною водою, має добре знати її основні ознаки, вимоги техніки безпеки та суворо дотримуватись правил зберігання, транспортування та внесення в грунт.

 

Карбамідно-аміачна суміш, (КАС)

ТУ У 24.1-00203826.024-2002

Водний розчин аміачної селітри та карбаміду, в якому не міститься вільного аміаку, і тому він має певні технологічні переваги перед твер­дими азотними добривами при застосуванні. В КАС містяться амонійна, амідна та нітратна форми азоту, завдяки чому добриво діє пролонговано, а рослини забезпечуються трьома формами азоту протягом усього періоду вегетації. Використання КАС можна поєдну­вати в суміші з мікроелементами, пестицидами, регуляторами росту рослин, що мінімалізує витрати на їх застосування. КАС має широкий спектр використання: для позакореневого листкового, прикоренево­го підживлення рослин та для основного внесення під оранку і перед­посівну культивацію. Технологія внесення КАС передбачає роз­поділення азоту більш рівномірно і точно на поверхні ґрунту порівняно з твердими азотними добривами. Використання КАС забезпечує зниження витрат на транспортування, розвантаження, зберігання та внесення в межах 25-30% порівняно з твердими азотними добривами. Марку КАС-32 можна змішувати в одному розчині з рідким комплексним добривом (РКД) марки NP 11:37. Об'єм робочого розчину повинен бути не менше 250-300 л/га.

КАС – водний розчин карбаміду та аміачної селітри, містить нітратний, амонійний та амідний азот (45,5 % аміачної селітри і 35 % карбаміду) густина 1,326 г/см3.

Переваги над гранульованими азотними добривами – відсутні втрати азоту, низька собівартість внесення, нетоксична і вибухобезпечне, пролонгована дія (8-25 днів), єдине добриво котре містить одночасно три форми азоту:

  • нітратна – доступна відразу після внесення;
  • амонійна – доступна після переходу в нітратну форму;
  • амідна – переходить в амонійну, амонійна в нітратну.

КАС – універсальне добриво, його можна вносити в будь-яку пору року та характеризується високою технологічністю внесення:

  • підживлення сільськогосподарських культур у всі фази вегетації (в т.ч. на якість) навіть у засушливий період;
  • універсальне добриво для підживлення, особливо після в запізнілі терміни;
  • призупиняє негативну дію вірусів мікоплазми;
  • рівномірне внесення у порівнянні із твердими (гранульованими) азотними добривами;
  • ефективно поєднувати внесення із засобами захисту рослин і водорозчинними добривами.

Норми та дози внесення КАС залежать від виду культури, строку і способу внесення, попередника та інших факторів, що враховують під час розробки системи живлення рослин. Ніяких особливих обмежень не існує.

Найкраще проводити позакореневого підживлення розчинами КАС - ранкові (за відсутності роси) і вечірні години. У прохолодну й похмуру погоду цю роботу можна проводити впродовж дня. Не слід проводити підживлення розчинами КАС при температурі вище 20°С, низької відносної вологості повітря, у сонячний день, тому що у цих випадках можливі опіки листової поверхні рослин. Найбільш схильні до опіків молоді листки рослин.

У разі використання КАС як позакореневе живлення рН розчину має бути в межах 8-9. Ефективність цього добрива залежить від погодних умов. Проходження по посівам дає кращі результати у похмуру прохолодну погоду.

Оптимальний час для внесення КАС у суміші з гербіцидами - вечір, тому що поглинання азоту вночі відбувається повільніше. Під час внесення КАС необхідно використовувати розпилювачі з розміром крапель вдвічі більше, ніж для гербіцидів.

Недоліки та переваги КАСів:

 

НЕДОЛІКИ ПЕРЕВАГИ

Існує ризик опіків, при цьому необхідно дотримуватись рекомендацій щодо застосування:

  • передпосівного внесення ≥ 60 кг N д.р.;
  • прикореневого внесення ≥ 30 кг N д.р.;
  • післяжнивні рештки ≥ 15 кг N д.р.;
  • позакореневого внесення ≥ 10 кг N д.р.;
  • підживлення на якість ≥ 8 кг N д.р.
Рівномірне внесення по поверхні поля.
Можливість здійснити підживлення різний стадіях вегетації.
Ефективність застосування в будь-яких грунтово-кліматичних зонах і погодних умов.
Пролонгована дія.


Для зберігання, транспортування необхідні спеціальні технологічні ємкості (поліпропіленові, із нержавіючої та вуглецевої сталі).


Зниження собівартості внесення.

Відсутність біурету.

 

 
+38
(044)
393 4093
585 2440

 Засоби захисту рослин 

 Мінеральні добрива 

 Агротехніка John Deere 

 Спеціальні добрива  

 Технічний сервіс 

 Насіння 

 Запчастини 

 Логістика 

© 2012 RISE TM